Мій розбитий міф про Донецьк

Торішньої осені мені нарешті вдалося відвідати Донецьк. Не надовго. Я мала у своєму розпорядженні один день.
Як не банально прозвучить, але я вкотре переконалася, наскільки стереотипно мислю про багато речей. Я їхала у "шахтарську" столицю, увляючи його типовим рядянським містом із вулицями, названими на честь комуністичних героїв. В принципі останнє так і є. Однак Донецьк досить затишний, зелений, і на українську там відповідають. Лише одна тьотка просто відвернулася від мене, коли я намагалася випитати в неї "як пройти...". У центрі Донецька багато будинків кінця ХІХ - початку ХХ ст. Але найбільше мене здивувало, що Донецьк "не рівний"(оскільки степова зона). Я маю на увазі те, що він на горбах, а точніше прямо в межах міста знаходяться терикони. А ще через колишню Юзівку протікає 5 річок.
Ну та це таке. У місті є парк кованих фігур. Там є на що подивитись.

Парк кованих фігур засновали у серпні 2001 року, і присвятили 10-річчю Незалежності України та проведення Першого фестивалю рози Донецька, якій відбувся у серпні 2001 року.
Кожного року в місті проходить міжнародний фестиваль ковальського мистецтва. Кращі роботи залишаються тут.
Там є алея "Знаки зодіаку", Алея казкових персонажів.
До слова, Донецьк офіційно увійшов до числа кращих ковальських міст нашого континенту. У німецькому місті Фризойт організація "Кільця європейських міст-ковалів"прийняла українське місто як повноправного челена. Причому Донецьк увійшов до "Кільця" першим не лише серед українських міст, а й серед міст на всьому пострадянському просторі.
Розташований біля міської ради.
(Фото, на жаль, не мої. Зелена жаба із гітарою - "Муза")










Трохи історії.
Традиції ковальства у Донецьку зокрема існують давно. Ще у 1900 року на Міжнародній промисловій виставці у Парижі премія Гран-прі дісталася пальмі, які викував зі сталі коваль Юзівського заводу Олексій Мерцалов (йому допомагав Федір Шпарін). Ця пальма зроблена із однієї рельси: на стволі висотою 3 м 53 см розміщені 10 листків і закінчується вінчиком. А зробили її вони лише за допомогою молота і зубила.
Зараз оригінал "Пальми Мерцалова" зберігається у музеї Гірничого інституту в Санкт-Петербурзі. У Донецьку ж стоїть лише копія (біля виставкового центру "Експо-Донбас"). До речі, з 1999 року вона на гербі Донецької області.